Розпис по шовку – це давнє і захоплююче красиве мистецтво. Величезний вибір різних фарб, пігментів і контурів допомагає створювати чудові твори в самих різних стилях. М'якість тканини, дивовижні переливи кольорів – цей вид рукоділля не може не захоплювати. Він дає
можливість власними руками створювати унікальні і неповторні тканини. Їх можна використовувати не тільки в декоративних цілях, але і для створення авторських виробів. Це може бути елегантна листівка, художнє панно і навіть чудовий ексклюзивний шарф.
Всі ці речі принесуть радість і самому їх творцеві, і тому, для кого вони призначалися.
Ця техніка, як вид прикладного мистецтва, має текстильну стилістику. Її прекрасним зразком є хустки ручної роботи, якиі виготовляється за старовинною технологією. Вироби, в основному, створюються шляхом нанесення ліній резерву на тканину, які є обмежувачами для барвників. Розпис по шовку, тканини – батік, є тим напрямом, який дозволяє створювати широкі візерункові лінії, залишаючи частину тканини не забарвленою.
Для сучасних і традиційних технік розпису по шовку властиво поєднання колірних плям, ліній, орнаментів і декоративного живопису. Найчастіше текстильна графіка має площинний характер, причому на ній відсутні як передній, так і задній план. Взагалі ж, існує цілий ряд декоративних технік розпису по шовку, кожна з яких має свої традиції.
Мистецтво оздоблення тканин сягає
глибини віків і є одним з найдавніших художніх ремесел, батьківщиною якого
вважають Китай та Індію. Спочатку з'явився ткацький малюнок, який створювали
особливим переплетенням ниток в процесі виготовлення тканин. Пізніше малюнок
стали наносити ручним способом. Ще пізніше були винайдені друкарські дерев'яні
(різьблені) дошки. У XVIII столітті для друку почали застосовувати металеві
набивні дошки.
В
Індії та Індонезії розпис найчастіше використовувався для оформлення одягу. В
Японії та Китаї розпис застосовували також при створенні традиційного для цих
країн інтер'єру: ширм і картин. Майстри користувалися тушшю, створюючи
надзвичайної краси пейзажі.
В
Україні батик поширився лише в 30-х роках XX ст. серед художників прикладного
мистецтва, модельєрів і текстильників. Адже ще з часів Київської Русі основною
технікою декорування тканин була вибійка — перенесення орнаменту з
візерунчастої дошки, на яку попередньо наносилася фарба.